МЕТАДОН мёд OMG ONION Электроугли

Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок. Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки. Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп. Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман? Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі. Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди. І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував. Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців. Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне. От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе! А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!

Без уклонений и лицемерия, я расскажу историю своей жизни, где метадон и офисная рутина стали неразрывными спутниками моего существования.

Закладки, внутривенное введение, old school - все это слова, ставшие для меня неотъемлемой частью повседневного словаря. Я был на измене, находясь в постоянном поиске новых ганджа-приключений, которые могли бы утолить мою жажду поймать приход. Офисная рутина и мои коллеги, которые ничего не подозревали, не знали о моей зависимости, становились свидетелями моей медленной гибели.

Каждый день начинался с того, что я ловил так называемый "приход". Он был моим призраком, изгоняющим все мысли о нормальной жизни. В этот момент мне уже было все равно, каким путем достигнуть желаемого - закладки или внутривенное введение - главное, чтобы стэнить быстрее. Подобный наркотический трепет исказил мой внутренний мир до неузнаваемости.

И вот однажды, в уголке подворотни, я обнаружил небольшую плюху, окутанную дымкой гашишного привкуса. Мой разум принял решение - это будет мой спаситель от офисной рутины. Я ощутил огромную неземную эйфорию, закрывшись в себе, чтобы насладиться каждым глотком этой поднадзорной ганджи. Это закончится плачевно".

Я презрительно насмехнулся над его словами, считая их пустыми и необоснованными. Конечно же, я был непобедим, независимо от того, насколько я погружался в этот бездонный колодец наркотиков. Моя жизнь превратилась в постоянную гонку за приходом, а офис убивал меня медленно, но верно.

Я больше не мог скрывать свою настоящую природу. Я был убитый в хламину наркоман, которого притягивала удушающая сеть зависимости. Вместо того, чтобы делать свою работу, я проводил свои рабочие часы в фантастическом состоянии эйфории. Офис был моей ложной маской, позволяющей мне уклоняться от истины, от того, что я был на закладках, плененный невероятной силой, мешающей мне быть нормальным и функционирующим членом общества.

Я стал пленником системы, которая пожирает людей в себе, поглощая их наркотическими фантазиями и необузданными желаниями.

Однако, когда я понял, что силы воли тяжело противостоять и что я находился на грани полного разрушения, я взялся за себя и принял решение вырваться из этого зловещего круга.

Сначала было сложно, очень сложно. Я испытывал сильные абстинентные симптомы, но я решился выдержать.

Офисная рутина все еще оставалась частью моей жизни, но теперь она служила мне источником вдохновения и новых возможностей.

Я стал замечать вещи, которые раньше ускользали от меня - красоту природы, радость общения с друзьями, искреннюю улыбку. Я снова начал радоваться простым мелочам, которые исторгали прежде недостижимые чувства счастья.

Сегодня я могу с гордостью сказать, что я поднялся над своими слабостями и стал более сильным, чем когда-либо прежде. Я не стэню, я не прятался от реальности.

Жизнь не всегда легка для нас, но важно помнить, что мы всегда можем найти силы взять жизнь в свои руки и изменить ее к лучшему. Важно помнить, что наша судьба в наших руках, и мы можем выбрать, кем мы будем: одержимыми наркоманами или счастливыми и полноценными членами общества.